FootballHub поспілкувався із вихованцем київського Динамо, який виступає за клуб третього португальського дивізіону Фафе. Як адаптувався молодий футболіст до нової країни? Відверта розмова з нашим #Legioneros Андрієм Нестеренком.

У Португалії бачу для себе море перспектив. На кожну гру мого клубу Фафе ходить купа скаутів з португальських топ-клубів. Зараз граю у другій лізі, але сподіваюсь вже наступного року потрапити до Сегунди. Там багато силових команд – Бенфіка-Б, Спортинг-Б, Порту-Б. Дуже хочеться себе проявити і продовжити свій прогрес у Європі.

В Україні важко молодому футболісту потрапити в якусь команду без допомоги агента або зв’язків. Я це добре відчув на собі. Я об’їхав багато команд, багатьох тренерів задовольняв мій рівень, але потім починались різні «відмазки». Але я радий, що так сталось і тепер граю у Португалії. Рівень тут високий. Це країна, яка виграла останній чемпіонат Європи – і тут нічого додати.

Чому не залишився у Динамо? На моїй позиції почали награвати іншого футболіста, у ньому бачили перспективу. Тому розумів, що сидіти на місці немає сенсу.

Не потрібно порівнювати український та португальський футбол! Бо тут у другій лізі грають команди, які можуть скласти конкуренцію українським прем’єрліговим колективам. Тут друга ліга не грає бий-біжи, все низом, через пас. Постійні підказки, без крику та «піхача». Дехто дивується, звідки в Португалії багато сильних футболістів, а тут просто не бояться грати один в один, обігрувати. Всі намагаються грати в футбол і це мені дуже подобається.

Після того, як Жозе Моуріньйо заявив про себе, в усій Європі почалась мода на португальських тренерів. Португальські тренери гарні психологи, вони вміють шукати підхід до кожного футболіста. Ти можеш говорити з тренером як з другом, а не з позиції керівник-підлеглий. Тренер Фафе Іво Кастро не має великого ігрового досвіду, але старається розвиватися як тренер. Він завжди відкритий для футболістів. У день гри він проводить психологічні тести. Наприклад, просить написати на аркуші, хто з команди стане найкращим гравцем матчу. Одного разу пояснював все образами, притчею.

Працюючи з португальцями, згадую період, коли в Динамо працював з іспанськими фахівцями. Я вважаю, вони допомогли багатьом молодим гравцям. Вони вміють пояснити тактичні деталі. Наприклад, як правильно грати «ромбом». І, коли у тебе виходить, ти на практиці розумієш, що при правильному переміщенні «ромбу» супернику доводиться тільки бити вперед навмання. Я вважаю, що їхній прихід у структуру Динамо був позитивним. Це дало результат.

В академії Динамо мене тренував Юрій Дмитрулін. Він класний мужик! Людина, яка все говорить в обличчя, підказує по ділу. Ввечері заходив до нас у номер і розповідав різні історії з життя. Нам найцікавіше було слухати про історії Динамо 90-х. Він завжди казав, що ті навантаження, які отримуємо ми – ніщо у порівнянні з їхніми. Те покоління бігало як коні. Школа Динамо багато навчила мене, і роботу з тренерами Олексієм Дроценком, Юрієм Ленем та Павлом Неверовим не забуду ніколи.

У Португалії дуже стримані люди. Вони нікуди не поспішають, і завжди абсолютно спокійні. Мені здається, що тут робочий день 4-6 годин, обід за розкладом. Тут навіть якщо людина серед дороги зупиниться, стане на аварійці і вийде поговорити з товаришем, ніхто не буде йому сигналити, що він перекрив цілу смугу.  Вони ніколи не битимуться між собою. Можуть жорстко лаятись одне на одного, але бійки не буде. Я бачив одну ситуацію, як португальці сварились, які слова говорили, у нас би вже включили до справи кулаки. А там розійшлись і не доторкнулись один до одного.​

Завантажити більше пов'язаних статей
Завантажте більше за Новак Олександр
Завантажити більше в Актуально

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Перевірте також

Маріуполь – Юргорден: шведи готові до виїзду

Фанати стогольмського Юргордена цікаво зреагували на жеребкування Ліги Європи …