Динамо майбутнього. МЕГАЕКСКЛЮЗИВ!

Запрошуємо вас до Академії Динамо на знайомство з унікальним героєм. Нашого гостя звати Ромео Вендлер. Він працює старшим тренером в Академії київського гранда. Ми зустрілися з ним, щоб дізнатися все про сучасних столичних талантів, тренування з Віктором Циганковим, роботу у німецькому Гоффенгаймі, феномен Юліана Нагельсманна, останні технології та про дитячо-юнацький футбол в Україні.

Як Олександр Хацкевич переконав Вас прийти в Динамо?

Я знаю Сашу вже довгий час. Ми познайомилися у Німеччині, коли він стажувався у мюнхенській Баварії.

Торік він зателефонував мені і запитав чи хотів би я працювати в Динамо. Для мене це був новий виклик після чотирьох років роботи у Гоффенгаймі. Зрештою, Динамо – це великий клуб з історією. Я сказав: «Оk! Давай спробуємо». Я давно хотів попрацювати з Сашею. І тут виникла така можливість. Мені легко було сказати: «Я приїду в Київ».

Яка ваша мета Динамо?

Моя головна місія тут – це робота з Академією. Також я проводжу індивідуальні тренування з гравцями Динамо. Наприклад, з Віктором Циганковим з першої команди, гравцями U-19 Вікентієм Волошиним, Ярославом Надольським і нашими топ-талантами з Академії.

Циганков зараз є одним із найзірковіших гравців в українському футболі?

Я багато років працював у Німеччині з нападниками та гравцями групи атаки. У Віктора є інтелект. Він хоче працювати і вчитися кожного дня. Він не тільки талановитий гравець, а ще й дуже працелюбний. Ми проводимо спеціальні тренування для його позиції – як він може забити м’яч, як йому діяти в різних ігрових епізодах. Також ми проводимо заняття з психології. Він має думати про те, що він робить. І ми бачимо, що він стає ще успішнішим завдяки цим методам. М’ячі, які забиває Віктор, ви відпрацьовуємо на тренуваннях. Наприклад, голи у ворота Астани і Десни.

До мене часто телефонують з Німеччини і розпитують про Циганкова. Він молодий і з великим потенціалом для великих клубів. Але ще не зараз.

В Україні кажуть, що Циганков схильний до травм. Як це вирішити?

Цого проблема – забагато матчів для молодого гравця. Його тіло не готове для такої кількості поєдинків. Йому важко грати кожен матч по 90 хвилин. Можливо, за рік-два все буде добре, але зараз зарано. Він займається спеціальними вправами для свого тіла. З кожним днем йому він ставатиме кращим і витривалішим.

Я зателефонував своєму другові остеопату. Він з Болгарії, але вже багато років живе в Німеччині. Радо Мінков працює з багатьма відомими гравцями – Давідом Алабою, Неймаром, зі збірною Німеччини, Андрієм Ярмоленком, Віталієм Кличком. Він справді багато допомагає футболістам.

Яким ви бачите майбутнє Циганкова? Він досягне рівня Андрія Ярмоленка чи Євгена Коноплянки?

Він може бути кращим. В нього інший менталітет. Його батько грав у футбол на професійному рівні в іншій країні. Це дуже йому допоможе. І він сам хоче працювати. Він телефонує мені і каже: «Давай працювати». Я бачив багато топ-гравців. Дірк Новіцький, Кобі Браянт, Кріштіану Роналду – всі вони працюють більше, ніж інші. Саме тому вони грають на найвищому рівні. Якщо ви хочете залишатися на звичному рівні, то ви робите тільки те, що вимагають від вас на тренуваннях. Питання в тому, як ви проводите свій вільний час. Ті, хто хочуть досягнути топ-рівня, постійно працюють над собою, вчать мови. Циганков хоче вчитися. У нього велике майбутнє. Важливо, щоб у кілька наступних років Віктор переїхав до іншої країни грати у футбол.

Який чемпіонат підійде Віктору найкраще?

Не обов’язково одразу переходити у великий клуб. Маємо приклад Кевіна Де Брюйне.

Ви знаєте цього футболіста. Він був у Челсі, але не зміг відразу заграти у чемпіонаті Англії. Що він зробив? Перейшов у Вердер Бремен, потім переїхав до Вольфсбурга. Він був найкращим там. І зараз він грає в Манчестер Сіті. Якщо вам пощастило бути, як Мессі, то можна одразу грати у Манчестер Сіті, Барселоні чи Реалі. Але якщо ви з України, то краще почати із менших клубів, пограти там 1-2 роки, а далі переїхати у сильнішу команду. Наприклад, бельгійський чемпіонат також не такий сильний. Трохи кращий, ніж український. Але гравці звідти переїжджають до Німеччини чи Англії у хороші клуби.

Розкажіть про свій досвід роботи в Гоффенгаймі.

Я займався індивідуальними тренуваннями з гравцями Гоффенгайма всіх команд – від U-16  і до першого складу. Також я працював з форвардами та топ-талантами клубу. Це була моя основна робота. Коли до нас приходив новачок на перегляд, я проводив з ним тести. Давав оцінку його діям – які сильні та слабкі сторони. І чи підходить він для Гоффенгайма.

З якими зірковими футболістами ви працювали у Гоффенгаймі?

Андрей Крамарич, Стівен Цубер – гравці першої команди Гоффенгайма та збірних Хорватії та Швейцарії. Також я працював з молодими гравцями команди – Надімом Амірі, Деннісом Гайгером, Расселлом Канаусом, котрий зараз виступає в США за Ді Сі Юнайтед. Гравець молодіжної збірної Бельгії Орел Мангала грав за Штутгарт, а зараз перейшов до Гамбурга.

Як команда з маленького міста досягла такого успіху?

Гоффенгайм – це село на 4 тисячі мешканців. Це все гроші. Якщо у вас є кошти, як у Дітмара Хоппа, то все можливо. Він побудував новий стадіон, вклав у розвиток інфраструктури, тренувальних полів і новітні технології.

Гоффенгайм – клуб, який активно впроваджує технології у футбол. У них купа різних технологічних новинок. Яка ваша улюблена інновація у футболі?

Відеоаналіз. Ми кожного дня тренуємося, працюємо над якимось елементами, які хочемо застосувати у матчі. Потім ми хочемо переконатися, чи виконав гравець свою роботу чи ні. І якщо ми не можемо показати футболістові цього на відео, то нам буде важко пояснити свої вимоги. А йому буде важко згадати конкретний епізод. Я переконаний, що найбільша інновація у футболі – це відеоаналіз. Він дуже допомагає футболістам і тренерам.

У першого складу просто на тренувальному полі є величезний екран. У юнацьких команд під час тренування ви можете зупинити роботу і показати гравцеві на айпаді, що він обрав помилкову позицію і як йому треба діяти. Він не тільки чує, але й все бачить і може зробити краще.

Ви працювали з Юліаном Нагельсманном. Він справді хороший тренер чи призначення молодого наставника без досвіду є піар-ходом?

Я працював з Юліаном 4 роки. Він особливий хлопець. Справді! Він буде дуже хорошим тренером. І в нього є абсолютна підтримка від президента клубу. Нагельсманн має особливий контакт з Дітмаром Хоппом. Навіть якщо він програє 12 матчів поспіль, то його не звільнять. Філософія Гоффенгайма – виховувати молодих гравців і тренерів. І Нагельсманн – результат цієї роботи. Він починав кар’єру тренера з командою U-16. Потім була команда U-19 і перший склад. І так само багато гравців з юнацьких команд тепер виступають за основу Гоффенгайма. Ніклас Зюле перейшов до Баварії. В інших клубах бундесліги теж є багато вихованців Гоффенгайма.

Цікаво буде подивитися, що трапиться наступного року з Юліаном у Лейпцигу. Там у нього може не бути такої підтримки від керівництва. Наприклад, Луї ван Гал спочатку робив у Баварії все, що хотів. Але потім, коли тренер говорив якісь речі, які Улі Генесс не хотів чути, ван Галу довелося піти. У Гоффенгаймі з Нагельсманном таке неможливо. Але що трапиться з Юліаном у Лейпцигу, якщо команда не стане другою чи третьою, а 10 чи 11-ю?

Нагельсманн започаткував тренд у Німеччині на молодих тренерів?

Так, але в Юліана за плечима велика команда. У нього дуже хороші менеджери. З ним працюють ті самі юристи та піар-фахівці, що з Тухелем і Клоппом. Нагельсманн справді особливий тип тренера. Йому подобається виступати перед великою аудиторією.

Щоп’ятниці тренери у Гоффенгаймі грали між собою. Він не любить програвати. Я багато разів перемагав його зі своєю командою. Він був дуже розлючений на своїх партнерів і не добирав слів (сміється).

Хацкевичу подобається швидкий німецький футбол. Яка ваша філософія та ідеї?

У Гоффенгаймі ми працювали з цією філософією – швидкий перехід з оборони в атаку і навпаки. Ми хочемо грати в інтенсивний футбол, з пристрастю. Це те, що я люблю. Це футбол Ліверпуля, Гоффенгайма, Боруссії Дортмунд та Лейпцига. Такий футбол ми хочемо грати тут у Динамо.

Як ви змінили систему роботи Академії?

Мої попередники, іспанські тренери, робили ставку на володіння м’ячем. Ми ж хочемо грати у швидкий футбол з контратаками. Ми намагаємось грати, як перша команда. Але немає значення, чи ви граєте 4-2-3-1 чи 4-1-4-1. Набагато важливіше показувати якісний атакувальний футбол з великою кількістю голів.

Українські гравці розуміють цей футбол?

Так, вони його розуміють, але непросто грати у такий футбол. Ми маємо не так багато матчів, де можемо показувати таку гру. 90% поєдинків ми граємо проти команд, які закриваються у захисті. І нам потрібно думати, як його зламати, щоб забити м’ячі. Це важко.

Що Україні потрібно змінити у системі виховання футболістів?

Нам потрібен сильніший чемпіонат. Але в наступні 5-10 років це неможливо зробити. Важливо проводити більше матчів проти європейських топ-команд. Можна поїхати в Німеччину і зіграти там турнір з Баварією і Аугсбургом. Потім поїхати в Англію і зіграти там проти Манчестер Сіті та Манчестер Юнайтед. І так 5-6 разів на рік. Тоді можна побачити рівень Динамо на тлі інших клубів. Так ми навчимося набагато більше, ніж граючи в чемпіонаті України і перемагаючи суперників з рахунком 5:0 чи 6:0. Але це коштуватиме грошей.

На дитячо-юнацькому рівні можуть грати тільки українці. Легіонери не мають права тут виступати. І це проблема. В Європейському Союзі можна міняти команди з 16 років. Наприклад, з Хорватії ви можете переїхати грати в Німеччину. Так само це працює і в інших країнах. Тому в Німеччині дуже сильний юнацький чемпіонат. Ми маєте боротися в кожному матчі, якщо хочете виграти. Але завдяки цьому футболісти ростуть і розвиваються. Це неможливо зробити, якщо ви весь час перебуваєте у зоні комфорту.

Ще одна велика проблема — змагання відбуваються упродовж тижня. Як можна стати кращим, якщо ми не навчаємось?! Я цього не розумію. Як можна призначити матчі для юнаків на середу? Адже тоді на школу залишається всього два дні з п´яти? Сьогодні у нас було тренування о 10 годині ранку. Ніхто не пішов до школи. Хлопці з команди 2002 року народження з початку навчального року були у школі добре як 10 днів. Я б сказав, що 80% футболістів не хочуть вчитися. Не розумію, яке може бути майбутнє в українського футболу в таких умовах.

Ви говорили про це з технічним директором ФФУ Олегом Протасовим?

Так, я говорив про те, як все влаштовано в Німеччині. Якщо гравці не ходять до школи і мають погані оцінки, то вони не можуть поїхати в збірну.

Футболісти залишаються вдома і навчаються. Але в Німеччині ви можете мати 50 збірників. В Україні їх 20. Якщо 5-6 гравців відправлять додому, то у вас не буде збірної. Ось в чому проблема. Я це розумію. Але хто може це змінити?

Кожна команда хоче результат сьогодні, а не завтра…

В Німеччині також хочуть досягати результату. Ти маєш вигравати, але це не головна мета. Тут якщо ти виграєш, то це означає, що ти добре виконав свою роботу. Але якщо подивитися на рівень змагань, то чи так все добре. Ви говорите, що за Динамо і Шахтар грають найкращі українські гравці. Ми завжди зустрічаємось у фіналах. І що я бачу у цій країні? Рефері завжди за Шахтар. Це правда. Я був на фінальних матчах у Запоріжжі. І це було неймовірно, що арбітри робили. І в кожному нашому матчі проти Шахтаря суддя більше на боці суперника.

В якому місті України ви ще бачили хорошу Академію?

Шахтар. Академія Дніпра теж проводить хорошу роботу. Команда має структуру і знає, як хоче грати. Але в них немає хороших гравців. Львів – на середньому рівні.

Хто найбільший талант в Академії Динамо?

Я маю одного гравця в Академії. Думаю, він може стати великим футболістом. Зараз він грає за команду 2004 року народження. Капітан команди. Це Антон Царенко.

Він нереальний. Грає на позиції 8 і 10. Він маленький, але в нього є інтелект, техніка. Є все, щоб стати гравцем топ-рівня. Він вчить англійську. Це один з найбільших талантів, які я бачив у житті.

Ви можете назвати 11 гравців з Академії Динамо, які в майбутньому можуть грати в основному складі?

Так, це можливо.

У нас є воротар Руслан Нещерет, півзахисник Антон Царенко, правий захисник Данііл Скорко, центральні захисники Ілля Забарний і Костя Вівчаренко, зліва у захисті Денис Кузик, півзахисники Михайло Железняк, Єгор Глушач, лівий вінгер Віктор Блізніченко, правий вінгер Нікіта Ісадченко, нападник Владислав Ванат. Також Вікентій Волошин, Ярослав Надольський, Георгій Цитаїшвілі з команди U-19. У нас є багато талановитих гравців, але їм треба працювати, грати проти старших. І тоді вони можуть дорости до першої команди.

На кого дивляться молоді українські гравці – Мессі і Роналду чи Ярмоленка і Коноплянку?

Всі гравці дивляться на Роналду, Мессі, Рамоса та інших зірок. Не думаю, що хтось говорить: «Я хочу бути, як Ярмоленко чи Коноплянка». Вони хочуть бути, як Мессі, Роналду, Суарес, Рамос. В Німеччині така сама ситуація. Ніхто не хоче бути, як Томас Мюллер. Діти бігають у футболках з прізвищами Мессі та Роналду.

Як ви ставитеся до того, що молоді хлопці роблять собі татуювання?

Мені це не подобається, але що я можу зробити? Багато гравців набивають собі татуювання і купують дорогі машини. Зараз такий час. Хоча в Німеччині до 18 років ви не можете зробити собі тату без письмового дозволу батьків. Але тут багато гравців 2002 і 2003 років народження мають татуювання. Я не думаю, що це добре.

Які книги ви радили б прочитати футболістам?

Біографії Роналду, Ібрагімовича, ван Гала, сера Алекса Фергюсона. Багато можна взяти для себе з книг Кобі Браянта та Дірка Новіцького. Я люблю читати. Це моє хоббі. Наприклад, я прочитав усього Гаррі Поттера. А моїм футболістам це не цікаво.