Автор Вадим Скічко

Манчестер Сіті з Гвардіолою, Манчестер Юнайтед з Моурінью або ж Челсі з Конте – щось з цього ви маєте уявити собі одразу ж, як почуєте словосполучення “Англійська Прем’єр-Ліга”. Можливо цими першими асоціацями будуть Клопп чи Венгер, або ж чемпіонський Лестер чи амбітний Тоттенгем. Не так важливо. Переконаний, про Бернлі більшість футбольних вболівальників і не загадала б на старті сезону. Дарма!

Скромна команда з Ланкашира вперше з 1976 року залишилася у найвищому англійському дивізіоні другий сезон поспіль. Бернлі завдяки дуже впевненій грі на домашньому стадіоні Терф Мур закінчив минулий чемпіонат на 16 місці та лише за 6 очок від зони вильоту. Попри це, ім’я їхнього головного тренера Шона Дайча навесні пов’язували із Арсеналом, а восени з’явилися чутки про переїзд керманича Бернлі до міста Ліверпуль –  у Евертон. На зацікавленість лондонців Дайч відповів у жартівливій формі: мовляв, у АПЛ зараз бракує англійських менеджерів, тож він розуміє, чому його кандидатура така жадана. Дійсно, перед стартом нинішнього сезону всього 4 клуби з 20 у АПЛ мали на чолі місцевого, ангілйського менеджера, тож це робить досягнення Дайча на чолі Бернлі ще більш значущими.

У, напевно, найкращій та абсолютно точно найбагатшій Лізі світу вам точно не пробачать слабкості чи розконцентрованості.

Не вірите? Запитайте Франка де Бура, Рональда Кумана чи Славена Білича. А це все закордонні спеціалісти! Своїх в АПЛ тим більше не цінують, адже тягнуться до нових ринків і нових можливостей. Старий стиль шукає прихистку у Чемпіоншипі та ще нижчих лігах, проте й в АПЛ він ще не здався остаточно – як підтвердження цих слів запрошення давно списаних Годжсона та Аллардайса. Бернлі Дайча теж випадає з когорти видовищних команд типу Ліверпуля чи Манчестер Сіті, натомість Бордові роблять ставку на міцну оборону (краще захищаються лише команди з топ-3 –  МС, МЮ та Челсі) та на фізичну готовність футболістів (топ-5 АПЛ за подоланим кілометражем впродовж ігор). Справжня OldSchool!

Певне пояснення цьому стилеві Дайча є. Кар’єра гравця у нього не була видатною: старт у Ноттінгем Форрест під керівництвом Клафа був жахливим – зламана нога та жодного матчу за основу клуба, який його виховав. Далі у житті центрального оборонця Дайча були Честерфілд, Брістоль Сіті, Лутон Таун, Міллволл, Вотфорд та Нортгемптон Таун. Нічого особливого, чи не так? Проте у нижчих лігах Шон дістав безцінний досвід, відшліфував характер і навчився із простими роботягами досягати успіху – він підвищувався у класі з Честерфілдом, Брістолем, Міллволлом та Нортгемтоном. Оминути жорна англійської футбольної трясовини та видертися на поверх вище – насправді неабияке досягнення. Тому два виходи з Бернлі до АПЛ могли когось здивувати, але не його самого. Аби ви ліпше зрозуміли, яким центральним захисником був Дайч, просто оцініть, як він невимушено відкинув корпусом хавбека Вест Гема Лансіні.

Бернлі зразка нинішнього сезону – це справжнє відкриття. Вони майже найгірші серед усіх за кількістю створених моментів, зате у таблиці посідають сьоме, єврокубкове, місце!

Жодна команда АПЛ не набрала більше очок у виїзних зустрічах із командами ТОП-6 ніж Бернлі, а це суттєвий крок вперед порівняно із минулим сезоном. І все це зі складом, який за сукупною вартістю гравців, розташовується на передостанньому місці в АПЛ! Без харизми та старанної роботи Шона Дайча цього всього звісно не сталося б.

Дайча просто обожнюють англійські журналісти. Головний трнер Бернлі легко перетворює прес-конференції на комедійні шоу та змушує щиро посміятися пристуніх. Наприклад, після однієї з перемог Дайч назвав себе найщасливішою людиною у Щасливому або the proudest man in Proudsville:

На запитання журналіста “чи запрошення нових футболістів – це завжди ризик?” Дайч спокійно відповів, що лише запросивши Мессі ви не ризикуєте. А от Руні міг би хіба розраховувати на місце на лавці Бернлі:

Торік перед Різдвом журналісти зауважили, що під ялинкою у приміщенні для прес-конференцій лежать подарунки. Дайч не розгубився, зрадів несподіванці та миттєво приміряв на себе святковий светр з емблемою свого клубу:

Ну а відео, де Дайч відповідає на чужий телефонний дзвінок під час прес-конференції, стало просто хітом. Уявіть собі когось з українських тренерів у ситуації, коли телефон журналіста дзвонить просто під час їхнього спічу:

Словом, якщо ви ще не вболіваєте за Бернлі, або бодай не симпатизуєте цій команді та їхньому веселому менеджеру, то саме час це зробити. Допоки це не стало мейнстрімом і вас не обізвали глоріхантером.

Завантажити більше пов'язаних статей
Завантажте більше за Новак Олександр
Завантажити більше в Ексклюзивно

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Перевірте також

Технічний Чи Дерев’яний. Артем Полярус

Артем Полярус показав, що кутові бувають небезпечніші за штрафні. Гравець Олександрії прод…