HubStory. Чому Неймара купили задешево? Правило Босмана. Ексклюзивні деталі

Що змінило футбольний світ докорінно? Що дало поштовх нинішньому стану речей, коли клуби стали збірними світу і одні галактикос із безліччю світових зірок протистоять іншим?!

Правило Босмана! На початку 90-х на легіонерів у Європі існували істотні ліміти. Одночасно на поле можна було випускати не більше трьох іноземців.

Все змінив непримітний бельгійський футболіст Жан-Марк Босман. Який всього лише хотів після закінчення контракту перейти із Льєжа у французький Дюнкерк. Трансферу завадили торгові обмеження – Дюнкерк не захотів платити Льєжу трансферний податок. І Босман вирішив оскаржити  правила ФІФА в Європейському суді в Люксембурзі.

Над цією гучною справою тоді працював, не повірите, нинішній президент УПЛ Томас Грімм…

Я почав працювати над справою Босмана в 1992 році, коли я був головою юридичного департаменту УЄФА. І закінчив у 1995, коли прийшло рішення з Брюсселя. Було дуже цікаво. Велика історія на тлі принципів. ФІФА брала участь у справі Босмана, але УЄФА виносила вирок у Брюсселі. Ми припустилися єдиної помилки – не розглядали альтернативних варіантів. Ми мали три роки. Ми забули про те, що могло стати альтернативою. З приводу наслідків – було залучено чимало людей. Але вже неможливо було отримувати трансферний податок згідно з європейськими нормами.

– Яким ви пам’ятаєте Босмана?

– Я ніколи не знав Босмана особисто. Все, що я отримував  від нього – це листи. Але я точно знаю, що Босман був достатньо розумним, щоб змусити переглянути ті норми, які дозволяли грати за новий клуб, навіть у тому разі, якщо попередній клуб не заплатив трансферного податку. Це спеціальна комісія. Є дуже смішна історія. Я використав цю норму, щоб порахувати ціну трансферного податку на Неймара. Якби Неймара купували близько 25 років тому, то трансферна ціна була б 500 мільйонів. А ПСЖ заплатив Барселоні 222 мільйони. Бачите, яка дешева покупка. Але якби цей трансфер відбувся 25 років тому, то ціна б склала близько 500 мільйонів.

О 2008 році ФІФА вирішила запровадити правило 6+5. Щоби під час матчу на полі було не більше 5 легіонерів. Але і ця ідея провалилася…

Ось як коментує ті події Томас Грімм:

Наслідок особисто для мене у футболі, що водночас багато людей забули, що правило 6+5 зникло. Після справи Босмана європейський футбол потрапив під вплив цих правил. Адже тепер 11 італійців могли грати в Англії чи 11 іспанців – у Франції. Це суперечило правилам 6+5. Відповідно до цього правила, шестеро гравців доморощені, а решта п’ять – легіонери. Після справи Босмана європейський футбол розвинувся…

– Що ви хочете змінити у правилах світового футболу? Ви працювали в УЄФА, ФІФА. Тепер ви в Україні. Можливо, щось схоже на справу Босмана?

– Я вважаю, що справа Босмана не мала прямого впливу на ситуацію у футболі тут. Але все-таки клуб не отримує жодних грошей, коли інвестує у молодих гравців. Це має змінитися. Тому що це принесе вигоду всім.

«Я відчував себе реабілітованим. Хоча й зіпсував власну кар’єру – клуби не хотіли зі мною зв’язуватися», – Жан-Марк Босман і досі пишається своєю перемогою в суді. Попри те, що після неї програв на всіх інших фронтах: великий футбол для себе закрив, від нього пішла дружина, він жив у гаражі і мав проблеми з алкоголем. Зараз Босман вже не має вигляду спортсмена і грає хіба що у товариських поєдинках. Про нього всі забули. Але справа його живе…