Марко Пеллегрі поправив рукою волосся і дістав телефон із внутрішньої кишені свого пальто.

53-річний чоловік робив все, що було в його силах, аби не заплакати. Але це було занадто важко для нього – він сів на своє місце на лавці Дженоа і дав волю емоціям.

Пеллегрі, асистент головного тренера, щойно побачив свого 16-річного сина П’єтро, який зробив дубль у матчі Серії А проти Лаціо. І це після виходу на заміну в першому таймі –  замість основного півзахисника команди Рікардо Центуріона.

Мрія батька і сина стала реальністю. Марко одного разу сказав, що якщо він колись побачить П’єтро, який грає за Дженоа  на Стадіо Луїджі Ферраріс, то зможе померти щасливим. Завдання його життя стало реальністю в той момент. Фотографії сліз щасливого батька стали передовицями видань по всьому світу.

Раптом все повернулося до Марко і П’єтро. Години, проведені в автомобілі, коли тато возив сина з одного матчу на інший. Дні, що батько провів навшпиньки на дощі і вітрі, тільки би  бачити гру свого хлопчика. А тепер П’єтро забив перед Градіната Норд, трибуною на якій збираються найвідданіші фанати Дженоа, і він один із них. 

Пеллегрі з Генуї. Вони живуть в Пеллі, приморському містечку на захід від міста, де Дженоа проводить тренування. Марко працював в клубі впродовж багатьох років, спочатку в академії, а зараз як асистент головного тренера першої команди. Його дружина Марція із родини шанувальників Сампдорії (одвічного і найзапеклішого суперника Дженоа), але очі П’єтро завжди дивилися лише в напрямку Дженоа.

Коли, через скандал з договірними матчами, 12 років тому, клуб був переведений до третього дивізіону, Марко Россі, капітан команди, приходив обідати і грати в відеоігри з малим Пеллегрі. Россі провів 286 поєдинків за Дженоа і до сьогодні залишається ідолом для вболівальників. П’єтро підтримував лише один клуб: Дженоа, або як їх ще називали, Грифонів.

Його історію робить ще більш неймовірним те, що він дуже молодий і в його двері не перший рік стукають імениті клуби.

Беппе Маротта, генеральний директор Ювентуса, стверджує, що був першим хто намагався підписати П’єтро, 2 роки тому, коли ще ніхто про нього не знав. Вже цього літа свою спробу робив Інтер, який був згодний заплатити 60 мільйонів євро (53 мільйони фунтів стерлінгів) за П’єтро та іншу молоду зірку Дженоа Едді Сальседо… Фінансовий фейр-плей та контроль за обігом інвестицій з боку китайського уряду зруйнували всі плани азійських власників Інтернаціонале.

В день закриття трансферного вікна свою спробу здійснив і Мілан, який хотів інвестувати в трансфер П’єтро гроші, отримані трохи раніше за перехід Ньянга в Торіно. «Але нам не вдалося», – засмучено прокоментував цей епізод виконавчий директор Марко Фассоне.

Власник Дженоа Енріко Преціозі вже декілька разів публічно видавав аванси П’єтро. «В нас є новий Мессі», – вихвалявся виробник іграшок в 2015 році. «Його прізвище – Пеллегрі». Це був рік, коли Рома пропонувала відправити Марко Боррьелло в Дженоа і платити майже всю його зарплатню, а взамін отримати  юного Пеллегрі.

В цей же рік Дженоа запросили грати в турнірі під назвою  Манчестер Прем’єр Кап в Солфорді. П’єтро був головною зіркою команди, яка обіграла мадридський Реал та поступилась в фіналі по пенальті ганській команді Райт ту Дрім. Невдовзі після цього батька і сина запросили відвідати тренувальну базу Манчестер Юнайтед в Каррінгтоні та подивитись матч червоних дияволів проти Челсі на Олд Траффорд.

Пеллегрі відмовили Манчестеру, вирішивши, що Дженоа стане найкращим місцем для розвитку П’єтро. Можливо, подібні випадки з Федеріко Македою, П’єрлуїджі Голліні і Давіде Петруччі (всі вони в юному віці переїхали на Олд Траффорд, але так і не розкрили свій потенціал на повну, швидко зникнувши з радарів топ-рівня), були в їхніх думках.

Крім того, П’єтро завжди хотів грати за Дженоа і знав, що рано чи пізно він отримає свій шанс. Грифони привели в футбольний світ 96 нових гравців за останні 12 років, серед яких були: Маттіа Перрін, Доменіко Крішито, Стефано Стураро, Роландо Мандрагора та Стефан Ель Шаараві. Єдине, що не міг передбачити Пеллегрі – це те, як швидко ця нагода йому випаде.

П’єтро дебютував в грудні минулого року, вийшовши на заміну в фінальну хвилину матчу проти Торіно. Чергова поразка, останній матч перед різдвяною паузою. Марко назвав це «прекрасним різдвяним подарунком».

П’єтро увійшов в історію. Він дебютував в Серії А у віці 15 років та 280 днів, зрівнявшись з легендарним Амедео Амадеєм, який дебютував у свої 15-ть в далекому 1937 році.

Він не збавляв обертів і вже наступного ранку після дебюту зателефонував фітнес-тренеру команди Ю-19 Рокко Манганаро, щоби запитати, чи може він приїхати до Пеллі і потренуватись з ними.

Йому довелось чекати до травня, останнього матчу сезону, щоб вперше вийти в основному складі. Він ніколи не забуде цей момент, тому що це був день, коли на Стадіо Олімпіко були розпродані абсолютно всі квитки. Цей матч мав велике значення для Роми, бо саме в ньому вони могли гарантувати вихід до Ліги Чемпіонів і, як виявилось пізніше, саме цей матч став прощальним для Франческо Тотті. Пеллегрі відзначився вже на 3-й хвилині, і таким чином центральний нападник вкотре увірвався в історію італійського футболу, як один з наймолодших голеадорів після Амедея і Рівери. Пізніше у мікст-зоні всі думки П’єтро були про Тотті. Франческо Тотті, який відіграв 25 років за одну команду, команду за яку вболівав з часів, коли ще був хлопчиком. Просто уявіть, що історія повторюється…

П’єтро присвятив свій перший гол минулого вікенду генуезцям. «Тому що я – генуезець»,- казав він.

Тим часом П’єтро побив ще один рекорд. У 1931-му Сільвіо Піола став наймолодшим гравцем, якому вдалося відзначитись двічі в найвищій лізі Італії. Тепер ця честь належить Пеллегрі.

Хто знає, можливо, в один прекрасний день він зробить те, що не вдалось Тотті і обійде того ж Піолу в списку найкращих бомбардирів всіх часів Серії А. Антропометрія П’єтро дивовижна для його віку. Його зріст –  вже 188 см і він надихається, дивлячись на Златана Ібрагімовича, як приклад для гри форварда його стилю.

Наразі П’єтро впевнено стоїть на землі і не хапає зіркову хворобу. Він видається дуже розсудливим. Піддаватись емоціям – не його стиль. Коли в неділю йому сказали, що в понеділок зранку він буде найкрутішим хлопцем в школі і найгарніші дівчата будуть вішатись йому на шию, П’єтро не був вражений і відповів: «Мої уроки починаються вдень, в мене є репетитор…і я вже маю дівчину».

Молодий талант надає перевагу розмовам про батька, його ігровий номер 64 – дата народження татка. «Будемо сподіватись, що я змушу плакати його знову»,- посміхається юний рекордсмен П’єтро Пеллегрі.

За матеріалами статті Джеймса Хорнкастла на сайті BBC

Завантажити більше пов'язаних статей
Завантажте більше за Новак Олександр
Завантажити більше в Актуально

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Перевірте також

Головний тренер Алжира: Замовкни, замовкни, замовкни

Справжньою зіркою останніх новин став головний тренер збірної Алжира – Рабах Маджер.…