Перемога, яка залишає багато запитань

Автор – Олександр Новак

Матч контрастів, матч сюрпризів. Пауло Фонсека відверто здивував напередодні, мабуть, ключової гри всієї осінньої частини сезону для Шахтаря. Поєдинок у Гоффенгаймі вимагав лише перемоги задля збереження шансів почути гімн Ліги Чемпіонів навесні. Наявність значних кадрових проблем сприяла відвертову ризику для Пауло Фонсеки. На матч із німцями гірники вийшли зі схемою у три центральні захисники.

Ісмаїлі та Данченко отримали весь фланг у своє розпорядження, Тайсон грав центрального нападника і головним його завданням стало забігання із глибини за спини суперника, коли Шахтар володіє м’ячем. Під час атак Гоффенгайма латералі сідали нижче і схема 3-5-2 трансформувалась у 5-3-2. Ставка на швидкість Тайсона і його взаємодію із Ісмаїлі спрцювала дуже швидко. Обидва бразильці відзначились голами, а екс-вінгер Металіста став найнебезпечнішим гравцем матчу. Згідно даних Wyscout, у Тайсона найвищий коефіцієнт xG (очікуваних голів) – 0,58. Для порівняння, в складі господарів найефективнішим у цьому компоненті став Крамарич, але набрав лише 0,30.

Втім, попри індивідуальні проблиски у Шахтаря було чимало командних проблем. Команда Паулу Фонсеки значно поступалась в інтенсивності пресингу., кількості атак, а профіцит у єдиноборствах був просто величезним. Шахтар повністю програв центр поля футболістам Гоффенгайма. Більше того, навіть у штрафному майданчику Андрія Пятова у 10 із 16 випадків боротьбу вигравали німці. І якщо у єдиноборствах внизу гірники ще нав’язали конкуренцію і цифри приблизно рівні (Демірбай – 50%, Белфоділ – 46%; Мораєс – 44%, Тайсон – 38%), то у верховій домінували господарі (Нордвейт – 100%, Демірбай – 100%; Хочолава – 67%, Ісмаїлі – 50% успішних).

І найцікавіше, якщо зі сторони Гоффенгайма ми у цих переліках бачимо усіх центральних півзахисників: Цубер, Демірбай, Нордвейт, то зі складу Шахтаря тут присутній лише Степаненко. Хоч разом із ним в трикутнику були Коваленко і Майкон. Хтось скаже, їхня справа – креатив. Якщо так, що і з цим вони не надто впорались. Майкон за увесь час проведений на полі виконав 55 дій тільки 45% з яких були успішними – жодного разу не пішов у обіграш, 0 єдиноборств і має один із найгірших показників точності передач в команді – 67%.

Дещо кращі показники у Коваленка. Віктор на відміну від бразильського партнера по команді частіше встигав на підбирання і виконав 2 передачі під удар, однак точність пасів вперед склала всього лише 64% – найгірший показник в команді. Аналізуючи гру центральної лінії гірників, хочеться виокремити той факт, що жоден із трійки ні разу не пішов в обіграш на суперника. В той час, як у Гоффенгайма соромився обігрувати лише руйнівник Нордвейт, Демірбай та Белфоділ і Цубер, які часто зміщувались в центр регулярно дриблінгували, до речі цілком успішно.

Цікаво порівняти взаємодію гравців. Було помітно, що команда Нагельсманна постійно використовує схему гри із трьома центральними захисниками. Їхня злагодженість особливо стала помітною, коли Гоффенгайм залишився в меншості, але команда продовжувала контролювати перебіг матчу. Господарі набагато впевненіше розігрували м’яч. Четвірка Шульц, Бичакчич, Вогт і Кадержабек розтягували центральну лінію суперника і тим самим шукали вільні зони для гравців атаки.

Зверніть увагу, що відсутність Ракицького і високий пресинг Гоффенгайма зумовили те, що Шахтар свої атаки розпочинав у непритаманному для себе стилі. Андрій Пятов практично не розігрував м’яч із захисниками, а вибивав у боротьбу на чужу половину поля. Однак, високий пресинг німців зіграв з ними злий жарт. Вривання із глибини стали запорукою успіху для Шахтаря. В такому ключі було забито два гола у першому таймі. Ісмаїлі, та Тайсон забивали із зони правого центрального захисника.

Схожа ситуація спіткала Ісмаїлі. Бразилець став одним із найефективніших у грі на атаку. Він найбільше у складі Шахтаря пробивав по воротах + усі 4 його спроби були ударами в площину воріт. Окрім цього захисник відзначився голом і асистом. Але це тільки одна сторона медалі. А з іншого боку – гра в захисті. Гоффенгайм дуже часто виконував діагональні переведення м’яча на правий фланг атаки. Там Матвієнко та Ісмаїлі мали чимало проблем. Микола 8 разів втрачав м’яч (більше тільки Мораєс і Данченко), а Ісмаїлі тільки двічі вдало відіграв у відборі, із чотирьох спроб.

Блідіше власної тіні виглядав Мораєс. Заради справедливості, потрібно зауважити, що він не повинен був відігравати провідну роль за такої тактичної схеми і куди більше свободи мав Тайсон, але хоча б чіплятись за м’ячі нападник повинен був. Що бразилець може занести собі до активу – так це обіграші. Усі 4 спроби переграти суперника один-в-один були вдалими. На цьому, мабуть, все. Мораєс найбільше порушував правила у складі гірників. За кількістю втрат м’яча на власній половині поля він теж лідер. Чи не головним завданням для Жуніора в матчі проти Гоффенгайма було чіплятись за м’ячі попереду. Однак, Мораєс виграв тільки 29% єдиноборств. Менше тільки у Коваленка, Майкона і Матвієнка.

У цей вечір Шахтар був із фартом на Ти. Аби не покладатись лише на збіг обставин у матчі з Ліоном, підопічним Фонсеки і самому Паулу необхідно терміново робити висновки із цього матчу. Але наразі головне завдання виконано. Боротьба за Лігу Чемпіонів триває.

Повідомте нам, якщо ви помітили проблему
ПОВІДОМИТИ ПРО ПРОБЛЕМУ

Дякуємо! Ваше повідомлення було відправлено.

Вибачте, виникла помилка сервера!

Читайте також