Сльози, біль, пригнічення, порожнеча – лише скромний перелік спектру емоцій, які відчував кожен італієць того вечора. Збірна Італії залишилась поза фінальною частиною чемпіонату світу 2018 року. Скуадра Адзура не змогла ліквідувати різницю -1 після першого матчу із шведами.

На Сан-Сіро господарі повинні були перемагати. Та і 1 м’яч на своєму полі – цілком підкорювана вершина. Інша справа чи під силу це було такій збірній Італії? Команда весь відбірковий етап долала на межі, виграючи матчі здебільшого завдяки індивідуальним спалахам. Якщо на фоні Албанії, Ізраїлю чи Ліхтенштейну різниця у класі ще була помітна і її вистачало, то вольових шведів таким запасом не візьмеш.

Можна було б сказати, що не пощастило команді Вентури, якби це було насправді так. Але три тайми із чотирьох були практично провальними. Мінімум моментів, багато обережності і відсутність переможного запалу. Свист і гул Сан-Сіро наприкінці матчу-відповіді – лише мінімум протестів на адресу такої безвольної гри.

В першому таймі домашнього для команди Італії матчу більше можна говорити про непризначені пенальті, ніж про гостроту біля шведських воріт. За нелегітимними одинадцятиметровими 2:1 на користь гостей. Якщо ж згадувати гольові нагоди, то їх у господарів було лише дві. Імобіле від лицевої лінії прострілював вздовж воротарського майданчика. М’яч проскочив повз декількох захисників і голкіпера шведів, але завершальний удар Кандреви був дуже не точним.

Потім Іммобіле під кутом виходив віч-на-віч на Ольсена, та дуже довго розвертався і в підсумку зумів лише проштрикнути м’яч повз голкіпера. Удар був слабеньким і його без надзусиль ліквідував Гранквіст. Більше у першій половині матчу моментів не було. Після перерви картина на полі не змінилась. Італія тотально володіла м’ячем, та здебільшого це були перепасовки в центрі поля із не регулярним загостренням.

Міг ефектно забивати латераль Роми Флоренці. Він в дотик пробивав після прострілу з лівого флангу від Дарміана. М’яч був недосяжний для Ольсена, але пролетів поруч зі стійкою. Після цього в діях господарів переважала нервозність, хаос, поспіх, авантюрні навісні передачі, але практично без гольових моментів усе проходило.

Все на що спромоглись італійці – удар Ель-Шаараві (сейв Ольсена), та невлучний постріл головою від Пароло. Несприйняття тренерських ідей читалось в діях футболістів. Чого лише вартий епізод із Де Россі. При рахунку 0:0 і необхідності забивати Вентура мав намір відправити опорника Роми на розминку. На що Даніеле відреагув більш ніж красномовно. Відмовився і вказав на атакувального гравця Інсіньє, якому розминка зараз була потрібніша.

Якого біса я повинен іти? Нам потрібна перемога, а не нічия!
 

В підсумку Де Россі так і не з’явився на полі. Вінгер Наполі Інсіньє теж весь матч просидів у запасі. А гостроти в атаці дуже бракувало. На останній стандарт біля воріт шведів прийшов навіть Буффон, однак і це не врятувало Італію.

А що Швеція? Вони приїхали не пропустити і завдання виконали. Скандинави не надто переймались контргрою і пробили в площину воріт Буффона лише одного разу. Вперше з 1958 року Італія не гратиме на Чемпіонаті Світу.

Завантажити більше пов'язаних статей
Завантажте більше за Новак Олександр
Завантажити більше в Тема дня

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Перевірте також

День 16 туру. Субота

Зоря – Верес: Тактична заміна від Вірта. Палагнюк міняє Сергійчука. Зірка – Ди…