Автор Нікіта Дмитрулін

9 років з дня фіналу Кубка УЄФА Шахтар-Вердер. Як склалися долі учасників цього матчу?

ШАХТАР

Андрій Пятов
Він – приклад стабільності. За 9 років не змінилося нічого. Він як був першим воротарем Шахтаря та збірної, так і залишився. Хоча додав до своїх здобутків 7 чемпіонств і 6 Кубків України. А також став володарем найтривалішої сухої серії в історії збірної України.

Олександр Кучер
До 2017 року грав за Шахтар. Став легендою клубу. Але влітку 2017 вирішив змінити життя і переїхав до Туреччини – грає за Кайсеріспор. Одразу став основним. Його доробок: 21 матч, 1 асист та 5 жовтих карток. А Кайсеріспор стабільно йде у середині таблиці.

Разван Рац
У 2013 залишив Шахтар. Спочатку Рац шукав свого щастя в АПЛ, граючи за Вест Гем. Після цього були 2 заходи до Райо Вальєкано та сезон у ПАОКу. Але після Шахтаря стабільно виступав лише у Греції. На Євро-2016 відіграв 2 матчі за збірну Румунії. Зараз йому 36, він дограє на батьківщині. Грає за команду Полі Тімішоара, яка йде на передостанньому місці. Це – правонаступниця тієї самої Тімішоари, яка за 2 місяці після фіналу Кубка УЄФА вибила Шахтар Раца з Ліги Чемпіонів.

Дмитро Чигринський
За 3 місяці після фіналу він перейшов до Барселони. А далі ви знаєте. Казка, яка перетворилася на жах. Після Каталонії повернувся до Шахтаря. Але набути колишньої форми завадили постійні травми. За 5 сезонів він зіграв за Шахтар 51 раз. Після цього була спроба реанімувати кар’єру у Дніпрі, але і тут не вийшло. Дмитро поїхав шукати себе до Греції, і все ж таки знайшов. Цього сезону АЕК разом із Чигринським вперше за 24 роки виграв місцевий чемпіонаті. А Дмитро встановив унікальне досягнення, ставши чемпіоном у 3-х різних країнах.

Даріо Срна
Багаторічний капітан донецького Шахтаря. Даріо став одним із найсильніших гравців чемпіонату України. Ним цікавились усі провідні клуби Європи. У грудні 2016 міг перейти до Барселони, але вирішив залишитися у Шахтарі.
Минуло 9 років, а він досі з командою. Хоча не грає з вересня через дискваліфікацію за допінг. Вийти на поле за гірників він зможе лише у серпні 2018, якщо, звичайно, не залишить клуб.

Фернандіньйо
Спочатку він був легендою Шахтаря, а згодом став незамінним у Манчестер Сіті. 2 Чемпіонства Англії та 3 Кубка Англійської Ліги.
З 2011 став основним гравцем збірної Бразилії.
Той випадок, коли дійсно життя склалося.

Ілсіньйо
А тут все навпаки. Яскравий сезон та переможний гол у ворота Динамо у півфіналі Кубка УЄФА зробили з Ілсіньйо яскраву зірку. Але випробування славою він не пройшов. У 2010 році він посварився з керівництвом та залишив команду. 2 роки він більше судився з Шахтарем, аніж грав. А у 2012 неочікувано повернувся. Стабільно грав, але вже не так яскраво. У 2016 поїхав грати в МЛС, за Філадельфію Юніон. За 2 роки провів 62 матчі та забив 9 м’ячів.

 

Жадсон
Головний герой фінального матчу. Автор переможного м’яча у ворота Вердера. До 2012 року вірою та правдою допомагав Шахтарю. Граючи за Шахтар, навіть дебютував за збірну Бразилії. У 2012 році у віці 29-років Жадсон повернувся до Бразилії, де грає і до сьогодні. Також транзитом завітав до Китаю, де провів дуже сильний сезон, щоправда, у другій по рейтингу лізі. З 2017 грає за Корінтіанс.

 

Маріуш Левандовський
Ні, це не брат форварда мюнхенської Баварії. Це легендарний колишній півзахисник Шахтаря. У 2010 році Маріуш пішов із Шахтаря. Закінчував кар’єру у Севастополі.
У листопаді 2017 став головним тренером своєї рідної команди Заглембе Люблін. Наразі команда посідає 7 сходинку у чемпіонаті Польші, у групі плей-оф.

 

Вілліан
Ще один зірковий представник того Шахтаря. Доля майже така ж сама, як у Фернандіньйо. Але до Англії Вілліан пограв півроку у Росії за Анжи. А вже після цього до нього прийшла європейська слава та 2 чемпіонства Англії. За 5 сезонів в АПЛ: 161 матч і 24 голи.

Луїс Адріано
Саме він відкрив рахунок у матчі з Вердером. До 2015 року був основним нападником Шахтаря. Здобув ще 4 чемпіонства України. Став найкращим бомбардиром в історії клубу. У 2015 переїхав грати за Мілан. Ціна питання – 8 мільйонів євро. Але в Італії бразилець таку результативність, як в Україні не показував. За півтора року: 36 матчів та 6 голів. Його досягнення: Суперкубок Італії та фінал Кубка Італії. Взимку 2017 перейшов до Спартака і одразу здобув золоті нагороди чемпіонату Росії. Цього сезону став основним нападником Спартака. 38 матчів та 15 голів – і третє місце команди в РФПЛ.

Ігор Дуляй
Разом із Левандовським закінчував кар’єру у Севастополі. Навіть пограв у Першій лізі України. У 2016 Шахтар очолив Фонсека і Дуляй став його асистентом.

Олексій Гай
Через постійні травми майже не грав у Шахтарі. У 2013 році перебрався до Чорноморця. Пограв у Лізі Європи і допоміг одеситам вийти до 1/16. Після цього разом із Григорчуком переїхав до Азербайджану. Хоч Григорчук і досі тренує команду, Гай поїхав грати до Росії, де виступає у складі першолігової Кубані.

Олександр Гладкий
Кого-кого, а Гладкого доля змусила помандрувати. Він грав у Дніпрі, двічі у Карпатах, повертався до Шахтаря, навіть у Динамо пограв. Але всюди не виправдовував надії. Нещодавно перейшов до Чорноморця, в останніх 6 матчах у нього 2+2 за системою гол+пас. 9 років тому він двічі забивав Барселоні на Камп Ноу, а зараз допомагає рятувати Чорноморець від вильоту.

Мірча Луческу
Творець успіху донецької команди. Найуспішніший тренер в історії Шахтаря. Тренував гірників до 2016 року, виводив команду до 1/4 Ліги Чемпіонів та півфіналу Ліги Європи. Після Шахтаря тренував петербурзький Зеніт. Але у Росії Луческу провалився. Виліт в 1/16 Ліги Європи від Андерлехта та 3 місце у чемпіонаті Росії. Але Суперкубок Росії він таки виграв. У серпні 2017 Луческу очолив збірну Туреччини, але врятувати відбірний турнір до Чемпіонату світу не зміг.

 

ВЕРДЕР

 

Тім Візе
Він грав у Бремені до 2012. Після цього перейшов до Хоффенхайма, але через постійні травми та проблеми із зайвою вагою завадили йому стати основним.
У 2014 завершив кар’єру і став… рестлером. Він їв кілограм м’яса щодня і набрав 129 кг. Візе жме штангу лежачи вагою у 300 кг. У 2016 році провів свій дебютний поєдинок як рестлер і переміг. Нещодавно у нього спитали, чи кинув би він виклик Конору Макрегору. Візе відповів: 10 секунд і він ляже.

Себастьян Бьоніш
Залишив Вердер у 2012 році. 4 роки грав за Байєр. Зараз він виступає за Мюнхен 1860 у другій Бундеслізі.

Налдо
Він зрівняв рахунок у матчі проти Шахтаря, гарматним ударом змусив помилитися Пятова. Після Бремена 4 роки грав за Вольфсбург. Наразі разом з Коноплянкою грає за Шальке. Цього сезону видання Kicker поставило Налдо на 2-місце у списку найкращих гравців сезону.

Себастьян Прьодль
До 2015 виступав за Вердер. Зараз – основний захисник Вотфорда.

Месут Озіл
Про нього варто щось писати? Озіл – найбільша зірка команди. За рік після фіналу Кубка УЄФА став гравцем мадридського Реала. 3 роки він успішно виступав у Мадриді, але Реал тоді ще був не готовий вигравати усі трофеї. А як тільки Озіл перейшов до Арсенала, Реал почав вигравати Лігу Чемпіонів.
За останні 9 років Озіл став чемпіоном світу зі збірною Німеччини, чемпіоном Іспанії, виграв Кубок та Суперкубок Іспанії, по 3 рази виграв Кубок та Суперкубок Англії.

Франк Бауманн
Капітан того Вердера. За 10 днів після матчу з Шахтарем Бауманн разом з бременцями здобув Кубок Німеччини і закінчив кар’єру. У 2016 році повернувся до Вердера, але вже як спортивний директор.

Клеменц Фріц
Саме він став капітаном Вердера після Бауманна. 11 сезонів у складі бременських музик, 369 матчів – справжня місцева легенда. Спочатку він хотів завершити кар’єру влітку 2016 року, але подумав і вирішив ще пограти.
У березні 2017 в матчі проти Дармштадта отримав страшну травму, переніс операцію та закінчив з футболом.

 

Торстен Фрінгс
У 2011 році поїхав грати до Канади. Пограв там 2 роки, але через постійні травми вирішив завершити свої виступи. Після закінчення кар’єри повернувся до Бремена тренувати юнацьку команду Вердера. У жовтні 2014 року Віктор Скрипник очолив головну команду і взяв до свого штабу Фрінгса. У грудні 2016 став головним тренером Дармштадта, в складі якого виступали 3 українці: Федецький, Олійник та Березовський, а команда йшла на останньому місці.
Фрінгс не зумів врятувати команду від вильоту з Бундесліги. Взимку 2017 він пішов з команди.

Пітер Німайєр
У 2011 перейшов до Герти. Став відомий тим, що у матчі проти Алеманії випадково доторкнувся до грудей першої професійної жінки-рефері – Бібіани Штайнхаус. Але, на щастя для Пітера, вона сприйняла це з посмішкою і не завдала йому жодних санкцій. З 2015 року виступає за Дармштадт, який виступає у другій Бундеслізі.

Маркус Розенберг
Після Вердера пограв в Іспанії та Англії за Расинг та Вест Бромвіч.
У 2014 повернувся до рідного Мальме, де починав свою кар’єру.
На груповому етапі  Ліги Чемпіонів 2015/16 шляхи Розенберга та Шахтаря знову перетнулися. І в домашньому матчі Маркус навіть забив переможний гол у ворота Пятова.

Клаудіо Пісарро
У 2012 році повернувся до Баварії. Основним він там не став, але грав постійно і забивав також. У 33 роки він робив хет-трик та каре у ворота Лілля та Гамбурга.
А в 37-річному віці втретє став гравцем Вердера і навіть забив 14 м’ячів за сезон. Пісарро став найкращим бомбардиром в історії Вердера, а також найкращим зарубіжним бомбардиром в історії Бундесліги. Цього сезону грав за Кельн, з яким вилетів до другої Бундесліги. Йому зараз 39 років, а він ще не оголошував про завершення кар’єри.

Петрі Пассанен
Після Вердера пограв за Зальцбурзький Ред Булл, данський Ольборг, а у 2015 повернувся до рідної Фінляндії, де закінчив з футболом.

Аарон Хант
У 2014 перейшов до Вольфсбурга, де відіграв один сезон. Після цього грав у Гамбургу, з яким цього сезону вилетів до другої Бундесліги.

Александрос Тзиоліс
Він міняв команди, як рукавиці: Сієна, Расінг Сантандер, Монако, АПОЕЛ, ПАОК, Кайсеріспор, Гарт оф Мідлотіан. Нині грає у Саудівській Аравії.

Томас Шааф
Після 14 років біля керма Вердера пішов з команди у 2013. Після річної паузи очолив франкфуртський Айнтрахт. Команда посіла 9-місце, але Шааф все рівно пішов з команди. Взимку 2015 почав тренувати Ганновер, який йшов на 17-позиції. Шааф очолював команду упродовж 12 матчів і здобув лише 2 перемоги. Логічно, що його звільнили.  З квітня 2016 року – без клубу.

 

ВОНИ НЕ ЗІГРАЛИ У ФІНАЛІ:
Томаш Хюбшман з 2014 року грає чеському клубі Яблонець.
Дієго пограв у Ювентусі, Вольфсбурзі, Атлетіко Мадрид, а зараз грає у Бразилії.
Мертезакер цього сезону завершив кар’єру у лондонському Арсеналі і незабаром стане керівником дитячої академії.

 

Дуже різні долі у футболістів Шахтаря та Вердера. Гірники кожного року грають в єврокубках. Виходили до плей-оф Ліги Чемпіонів та грали у півфіналі Ліги Європи. А бременці після фіналу Кубка УЄФА лише двічі грали в Європі. Стали середняком Бундесліги і дедалі частіше боряться за виживання у Бундеслізі, аніж за вихід до єврокубків. Найкращий результат за останні 5 років – 9 місце у сезоні 2016/17.

Завантажити більше пов'язаних статей
Завантажте більше за Журавський Віктор
Завантажити більше в Актуально
Закриті коментарі

Перевірте також

Євген Хачеріді про Динамо, Шахтар, ПАОК та Луческу

Повна версія бомбезного інтерв'ю Євгена Хачеріді …