Шахтар – Ліон. Більше ніж фінал. Менше ніж Ліга Чемпіонів

Більше ніж фінал. Так охрестили гру Шахтар-Ліон. І не дарма. Останній тур, в якому вирішується все в особистій дуелі – хіба може бути щось краще?

Шахтар зібрав достатньо велику аудиторію на НСК Олімпійському і попри те, що не всі вболівали за гірників (див. фото), дістав непогану глядацьку підтримку.

Та ще й нарешті міг розраховувати на своїх найкращих футболістів: і Тайсон, і Марлос – в старті,  Ракицький, щоправда, лише в запасі.

У Ліона теж була дуже суттєва втрата. Тангі Ндомбеле, потужний опорний півзахисник, за яким в чергу вишукувалися європейські гранди, хоч і приїхав до Києва, до старту не потрапив (ушкодження, що він отримав в минулому матчі з Ренном, не пройшло безслідно).

Але на початку матчу куди гострішим був Ліон. Обвідний удар Фекіра пройшов повз ворота. А наступний момент – стовідсотковий шанс для французів. Той же Фекір запресингував Майкона, бразилець втратив м’яч всередині поля, Траоре вийшов сам на сам із Пятовим – і воротар Шахтаря зіграв блискуче. Вчасно вийшов, скоротив кут обстрілу і вбивчий удар парирував.

Та радіти має право той, хто доведе справу до кінця. Шахтар одразу ж організував гольову атаку. Чудова гра Ісмаїлі, ювелірна передача, ідеальне завершення Мораєса – донеччани повели в рахунку в середині першого тайму – 1:0.

Ліон, звичайно, не здався. Ударна позиція в Траоре – постріл на трибуни. Удар Депая після чудового дриблінгу – знову повз ворота. Ще одна потужна атака французів, чудова позиція для гольового удару в лівого захисника Менді – м’яч пролітає у півметрі від дальньої стійки. Нарешті вже в додані арбітром хвилини до першого тайму Фекір сам для себе створив можливість, щоб забити, але знову врятував Пятов. Воротар, який у першій половині дійсно був наче пів команди.

По перерві Бутко змінює невпевненого Хочолаву (Матвієнко переходить в центр захисту). Ліон, що постійно думає лише про атаку, припускається дитячих помилок в захисті. Тете і Денайєр подарували м’яч Мораєсу. Бразилець вдарив і ледь не відбив руку тому ж Денайєру. Звичайно, захисник Ліона зіграв рукою ненавмисне – аж надто малою була відстань до м’яча.

Нарешті Фекір забив. Але гол – нелегітимний. І капітан Ліона і ще чотири його одноклубники – в явному положенні поза грою.

Та Ліон на свій справжній гол заслужив. Мала ж колись кількість перерости в якість. Чудово зіграла зв’язка Депай-Фекір. Нідерландець віддав. Французький капітан в оточенні кількох гравців Шахтаря розстріляв ворота Пятова. Тут вже жодний воротар би не зарадив. 1:1.

Нічийний рахунок влаштовував вже гостей. І головний тренер ліонців Бруно Женезіо замість флангового нападника Траоре таки випустив потужного хвильоріза Ндомбеле.

А шо Шахтар? Коваленко з Марлосом загубилися ще в першому таймі. Бутко флангової гостроти не додав. Активність Ісмаїлі – цього замало. Лівий захисник вривався на ударну позицію після розрізної передачі Майкона, але не встиг обіграти воротаря Ліона Лопеша.

Команда Фонсеки не змогла цього разу вирвати перемогу в фіналі зустрічі. Шахтар свій “більше ніж фінал” не виграв. Тож тепер доведеться грати в турнірі “менше ніж Ліга Чемпіонів”. Теж непогано, сніг розтане, євровесна прийде.