Автор Максим Опанасюк

Українські заробітчани в Чехії стали вже звичним явищем. Теж саме можна сказати про футбольних заробітчан. Сергій Рибалка, Владислав Калитвинцев, Сергій Люлька – всі вони колись грали за Слован з Ліберця. Нині до цього списку увійшов Тарас Качараба.

Тарас відмовив Динамо, бо хотів грати за Шахтар. Але закріпитися в основі не вдалося. Спочатку оренда в Говерлу, потім у Зірку. Слован – це третя оренда для Качараби. Але, схоже, найвдаліша. Тарас стабільно виходить у старті, навіть встиг забити два м’ячі. То як там у нього справи?

ТАРАС КАЧАРАБА, ЗАХИСНИК СЛОВАНА

Як тобі Чехія, взагалі? Звик не звик?

Ну, спочатку було трохи важкувато, але завдяки хорошому колективу, завдяки підтримці партнерів по команді адаптація пройшла досить швидко. Після тренувань, після матчів можемо десь піти випити з командою по чашці кави. І в цьому плані адаптація досить швидко пройшла.

Пиво куштував?

Ні, ще такого не було ще (сміється).

Взагалі ніхто з команди не п’є пиво?

Звичайно, що іноді команда збирається на вечерю, хлопці можуть дозволити собі склянку пива випити, розслабитися. А так, в принципі, тут всі професіонали, кожен знає своє діло, працює і ставиться до своєї справи на всі 100%.

Сам Ліберець досить гарне місто, невеличке. Не знаю, тут тисяч 100-150 населення. Є хороші місця, де можна провести час із дівчиною, з друзями. Тут є дуже гарні краєвиди. Наприклад, популярне місце на горі Єштед. Дуже красивий вид на місто. Там є телевежа. Ну, і звичайно, є місця, де можна погуляти, повечеряти, побідати.

Мені подобається те, що тут компактні стадіони на 20-30 тисяч. Хороша атмосфера, практично на кожен матч трибуни заповнені на 60-70%. Хороша атмосфера. Щодо інфраструктури – тут все є, щоб розвиватися, рости. Хороші поля, незалежно від того, це команда з останнього місця чи це з першої 6 чи 5. Все є для того, щоб розвиватися, рости і бути хорошим футболістом. Все залежить від тебе.

Перед переходом говорив із Калитвинцевим, із Рибалкою?

З Рибалкою не говорив, спілкувався з Калитвинцевим. Він мені розповідав, як йому тут було, як йому тут жилося.

Досі згадують з кращого боку того ж самого Рибалку, Калитвинцева, Люльку, досі згадують і цікавляться, в яких клубах виступають. Чи подобалось їм тут? От в клубі зі мною спілкуються, питають, як їм тут було, де вони зараз, яка їхня футбольна кар’єра.

Тут і уболівальники уболівальники на матчі ходять. Після гри, коли ми робимо коло пошани, дякуємо вболівальникам, що вони прийшли до нас, підтримали – просили сфотографуватися, питали як мені тут живеться.

Хотів би тут залишитися на повний контракт?

Насамперед у мене така, можна сказати, дитяча мрія. Напевне, у кожного гравця така – зіграти за збірну України. Ну, я прийшов сюди, щоб собі довести, що я чогось вартий і звичайно, мені, насамперед, хочеться повернутися, якщо буде така можливість, у донецький Шахтар з оренди, але повернутися основним гравцем. Я прекрасно розумію, що на даний момент завдання донецький Шахтар ставить набагато вищі, ніж Слован Ліберець і потребує кваліфікованіших футболістів, але я робитиму все для того, щоб найближчим часом повернутися в донецький Шахтар і завоювати місце у стартовому складі.

Чекаєш виклику до збірної? Зараз за українцями за кордоном уважно стежать.

Ні, ще ніхто не телефонував, звичайно, це моя мрія, але я прекрасно розумію, що є сильніші виконавці і мені з кожним днем, кожною грою треба показувати свій рівень, доводити що я заслуговую бути основним в цій команді. І звичайно, хочеться виклику в національну збірну, хоч на цей час, я це прекрасно розумію, є сильніші за мене виконавці.

Завантажити більше пов'язаних статей
Завантажте більше за Зоріна Ольга
Завантажити більше в Ексклюзивно
Закриті коментарі

Перевірте також

Максим Шацьких: У нас динамівські серця на тисячу відсотків. Повне інтерв’ю

Максим Шацьких дав ексклюзивне інтерв'ю для FootballHub …