Ісландія – це гейзери, мох, каміння, брутальний клімат і остання європейська країна, яка була заселена людьми. Цей острів асоціювався в мене з локацією для середньовічних фільмів, з вікінгами та вулканами.

Але за останні кілька років Ісландія стала значно відомішою. Хочеш, щоб про твою країну говорили в світі і почали впізнавати кольори її прапору? Є щонайменше 4 варіанти для цього:

  1. Прослався війнами, конфліктами і тероризмом (Сирія, Північна Корея, Лівія, Росія).
  2. Стань успішним у новітніх технологіях, економіці та інноваціях (Японія, Сингапур, США, Англія, Німеччина)
  3. Розвивай інтерес до давніх традицій, історії та природніх чудес (Індія, Тибет, Норвегія, Італія, Франція)
  4. Виховуй відомих спортсменів (Нідерланди, Бразилія та Бельгія в футболі, Пакьяо в Філліпінах, Болт у Ямайці, Бьйорндален в Норвегії, Джокович у Сербії, Маррей в Шотландії, Федерер в Швейцарії…)

Ісландія завдяки гейзерам та вулканам йшла за другим варіантом, але бум туризму відбувся після того, як збірна Ісландії зіграла на Чемпіонаті Європи з футболу і добряче запалила там разом зі своїми фанатами. 10% всієї країни приїхали до Франції, щоби підтримати свою збірну. 99,7% всього населення дивилось матчі по телебаченню. Фантастика!

Як ця маленька острівна країна з населенням у 330 тисяч людей змогла показати такі футбольні результати і виховати таких дорогих футболістів? Сігурдссон за 50 мільйонів фунтів перейшов до Евертона (це більше ніж ціна Коноплянки та Ярмоленка разом узятих), Гудмундссон – лідер Бернлі, команди англійської Прем’єр Ліги, багато футболістів грають в Італії, Німеччині, Англії.

І все це при тому, що сонячна погода в Ісландії від сили триває 3 місяці. Місцевий чемпіонат проходить з травня по вересень. Більшість футбольних полів мають синтетичне покриття.

Разом із Романом Бебехом ми три дні подорожували Ісландією. Вся країна складається з одного великого міста-столиці, Рейк’явіка, де проживає 70% всього населення і маленьких поселень розкиданих островом.

Як в таких умовах вирощувати футболістів за 50 мільйонів і мати команду, яка виграє в Англії, Хорватії, України і грає в чвертьфіналі на чемпіонаті Європи з футболу?

Для себе я вивів 5 головних принципів:

  1. Єдність та підтримка

Тиск на футболістів та тренерів значно нижчий ніж у конкурентів. Тут ніхто не критикує команду за поразку, і вся країна об’єднана збірною. Навіть легендарний флеш-моб, коли весь стадіон піднімає руки до гори і плескає в долоні, здається, відбувається за сигналом головного тренера, Хальгрімссона.

  1. Характер

Можна багато говорити про характер вікінгів, але Норвегії, наприклад, це не допомагає особливо в футболі останнім часом. Футболісти Ісландії у кожному матчі грають неначе це остання битва. Тут немає жодного гравця, який відмежований від оборонних дій і боїться боротьби. Найкраще про цю філософію розповів після матчу з Україною капітан Ісландії, Арон Гунарссон:  

У чому секрет нашого успіху? Все просто – потрібно вмирати на полі один за одного. Як тільки ми перестанемо битись за кожен м’яч, як тільки хтось один випаде з тактичної системи, як тільки хтось подумає, що можна грати спокійно – одразу нам хана. У нас є Сігурдссон за 50 мільйонів, але подивіться як він паше на полі. Ми – команда, і я готовий вмерти за будь-кого з ісландців на полі.

  1. Унікальне покоління

Ці футболісти збірної Ісландії вже багато років грають разом. Тут є чітке розподілення функцій, практично не змінюється стартовий склад, більшість грає в сильних європейських лігах. 24 річний Магнуссон – наймолодший гравець стартового складу. Середній вік команди – 27 років. Ісландія грає в простий футбол, без такого модного зараз прагнення до володіння м’ячем, високого пресингу, 300+ обов’язкових передач за поєдинок. Прості вимоги легше вивчити і реалізувати. Захист – це головне. А в атаці Ісландії пощастило з Сігурдссоном, Гудмундссоном, Фінбогасоном, Б’ярнасоном, які можуть індивідуально щось придумати попереду.

  1. Акцент на вихованні футболістів з дитячого віку. Інфраструктура

Ми попрямували в один із дитячих футбольних центрів Ісландії, яких на острові близько сорока.  Вартість одного – 15 мільйонів євро. Інвестор – місто, або регіон. Батьки повинні платити за дитину в рік тисячу євро. Тут є відкрите натуральне поле, але більшість занять проходять у манежі на синтетичній траві. Є роздягальні, душові кімнати, їдальня, офісне приміщення. На заняттях і хлопці, і дівчата.

В кожній групі до 15 дітей, і з кожною працює індивідуальний тренер. Головне гасло, про це говорила більшість дітей – «нам тут весело, і мені цікаво приходити на тренування». Тут немає ніяких важких тактичних занять, всі вправи робляться з м’ячами. Дитину потрібно зацікавити в формі гри, а вже потім вимагати професійних навичок.

Ми завжди рівняємось у футболі на Англію, Іспанію, Німеччину та інші розвинені країни. Але, можливо, почати потрібно з досвіду Ісландії? Наш клімат не дозволяє 5-6 місяців тренуватись на натуральних полях, тому кількість манежів природно збільшить кількість футболістів і масовість футболу. І можливо тоді на 45 мільйонів населення в Україні буде хоча б один гравець ціною в 50 мільйонів фунтів.

Завантажити більше пов'язаних статей
Завантажте більше за Новак Олександр
Завантажити більше в Актуально

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Перевірте також

Яремчук у Генті: гол + асист

Результативним для українських #Legioneros виходить цей вікенд. Всід за Романом Зозулею ре…