Збірна України повертається, чого чекати від матчу зі Швейцарією. Прогноз від Parimatch

Важко відразу сказати, коли та проти кого збірна України грала востаннє. Доводиться вибудовувати у пам’яті логічні ланцюжки. Товарняків наче не було, значить це був відбір на Євро. Пам’ятаємо, що восени перемогли Португалію на Олімпійському і забезпечили перше місце, а от що було далі? Може, хтось таким чином і вийде на виїзний матч з Сербією у листопаді з нічийним голом Беседіна у компенсований час. Таке враження, що з того моменту минула ціла вічність, а не дев’ять з половиною місяців. І от наша збірна зіграє знову. На жаль, цього разу підтримки вболівальників через карантинні обмеження у команди не буде. Проте, для тих, хто прагне відчути атмосферу матчу та увірватися в Зарубу, Parimatch надає можливість подивитися гру на великому екрані кінотеатру Multiplex на оглядовому майданчику КВЦ “Парковий” (Паркова дорога, 16 a) (03.06, 21.30).

Аналітики вважають саме нашу команду головним претендентом на перемогу. У нас 37% на успіх проти 32% у швейцарців (31% на нічию). Пригадаймо і фартовість Львова. У цьому місті наша збірна виграла 16 матчів з вісімнадцяти, ще два завершилися внічию.

Ліга націй у циклі перед чемпіонатом світу має доволі туманний стимул для учасників. Якщо раніше це був запасний шлях на Євро, то зараз шанс потрапити на мундіаль через Лігу націй мінімальний. Розглядати ж її як повноцінний турнір важко і тренерам команд. От і Андрій Шевченко кілька разів наголосив, що головна мета – згадати та показати свою гру, награти новачків і, якщо пощастить, зберегти місце в елітному дивізіоні. До кадрових експериментів вдався і наставник Швейцарії Владімір Петкович, який не викликав Шакірі, Шера, Фройлера та Мехмеді.

І все-таки у господарів є перевага. Річ у тому, що збірна України зібралася для підготовки на тиждень раніше за Швейцарію. Якщо за таких обставин не вірити у перемогу команди, яка готувалася у три рази довше за суперника, то тоді взагалі варто скасувати інститут підготовчих зборів.

Подивіться на склад Швейцарії – там скрізь представники чемпіонатів, які ще не розпочалися. Тоді як українські збірники грають повним ходом – Шахтар, Динамо, бельгійські клуби.

Здається, що Швейцарія і Петкович сприймають Лігу націй трохи легше, ніж в Україні. Зрештою, Швейцарія минулого разу виграла свою елітну групу і грала у фіналі чотирьох. Судячи з того, що Петкович не викликав кількох зіркових для Швейцарії персонажів, у нього є карт-бланш довіри й ніхто його не осудить, якщо команда вилетить до Ліги Б.

А для України такі топ-спаринги з підвищеною відповідальністю – це все ще новинка, престиж і те, що хотілося б зберегти на майбутнє. Тож очікуємо шаленого налаштування і від самих футболістів.

Попри дванадцяту позицію у світовому рейтингу ФІФА (а нещодавно була навіть шостою), про Швейцарію ніколи не можна було сказати, що це зіркова команда. Цього ж разу у неї дуже мало гравців, від яких можна очікувати голу. Шакірі, Мехмеді, Дрміча не викликали, тож з досвідчених бомбардирів залишився лише Сеферович.

Окремого тихого слова заслуговує півзахист Швейцарії. Там нема гравців, які змогли б нав’язати Україні свою атакуючу гру. А от фланги у Швейцарії потужні — Мбабу і Родрігес відомі своїми підключеннями, хороший крайній форвард Емболо.

Україна у відборі продемонструвала чудову гру в обороні. Навіть від Португалії пропустили лише один раз за два матчі, та й то з пенальті. Тож є ймовірність, що італійські помічники Шевченка і тут можуть перекрити супернику кисень.