Знайомтесь, Леганес. Те, чого ви не знали про команду Луніна

Андрій Лунін відправився в оренду до Леганеса. Головна трансферна новина українського медійного простору, як мінімум, цього тижня. Але, погодьтесь, ця команда є не надто відомою для середньо статистичного вболівальника. Тож, що це за клуб такий, Леганес?

Ні для кого не секрет, що іспанські клуби є не надто заможними, якщо відмінусувати ТО-5: Барселону, Реал, Валенсію, Атлетико та Севілью. Ще не так давно в іспанській футбольній федерації відбувався скандал пов’язаний із одночасним банкрутством одразу декількох команд. Власники цих клубів скаржились на вищі футбольні ограни, апелювали низьким рівнем маркетингу. Але тут знову потрібно підкреслити, що мова йде не про багаті іспанські команди, а клуби другого ешелону.

Леганес належить до рангу клубів із доволі скромними фінансовими можливостями. І який дисонанс доводиться відчути, коли дивишся на загальну трансферну вартість футболістів Леганеса, яка складає 78,75 млн євро. А це, на хвилинку, на 13 мільйонів більше, ніж вартість київського Динамо. От вам і скромний клуб, хтось міг би подумати. Але живе Леганес за звичним для середняків принципом – орендами. Якщо відняти від загального списку футболістів, що належать іншим клубам, то все стане на свої місця – 33,4 млн коштують гравці Леганеса, які знаходяться на контракті в клубі. 9 орендованих гравців у розпорядженні Маурісіу Пеллегріно, а тепер до них додався Лунін. Леганес проводить свій третій сезон після повернення до Примери. Перші два із великою натяжкою можна назвати посередніми. Команда двічі фінішувала за крок від зони вильоту. Загалом історія Леганеса є, без перебільшення, скромною. На початку нульових команда довго блукала серединою турнірної таблиці Сегунди Б. Тривало це аж до сезону 13/14, коли Леганес зайняв друге місце і вийшов до Сегунди.

Цього літа клуб очолив Маурісіу Пеллегріно. Із своїм приходом тренер запросив до команди вже 15 нових футболістів. Попереднім місцем роботи тренера був  Саутгемптон. Однак англійський чемпіонат виявився не під силу наставнику і він із доволі міцним клубом середини турнірної таблиці фінішував лише 17-м. Та до цього Пеллегріно мав успішний досвід роботи в Примері. А 9-те місце із Алавесом і фінал Кубка Іспанії можна цілком справедливо вважати успіхом. Тоді в складі його команди заграли Тео Ернандес і Маркос Льоренте. Контракт першого в кінці сезону викупив Реал, а Льоренте був у складі Алавеса на правах оренди і після успішного вояжу наступний сезон провів в ролі гравця ротації вже основної команди Реала. Тепер Пеллегріно орендував у Реала Андрія Луніна, чекаємо на продовження тенденції. Із своїм приходом тренер запросив до команди вже 15 нових футболістів.

Якщо ж говорити про позицію голкіперів, то тут у команди постійна ротація і перший номер змінюється практично кожного сезону. Після повернення Леганеса до еліти за голкіперську позицію боролись Яго Еррерін (орендований у Атлетика) і Альберто Бріньйолі (орендований у Ювентуса) і Жоан Серантес. 22 гри провів Еррерін, 14 матчів Серантес і лише 2 Бріньйолі. В сезоні 17/18 із названої трійки у Леганесі залишився лише Серантес. На правах оренди із аргентинського клубу Бланка приєднався Шампайне, та із хіхонського Спортинга на правах вільного агента перейшов Куеллар. Практично на безальтернативній основі місце у воротах зайняв екс-гравець Спортинга (35 матчів), ще 10 зіграв екзотичний аргентинець Шампайне.

У перших двох турах нового сезону в стартовому складі з’являвся Куеллар, але пропустив 4 м’ячі: по 2 від Атлетика і Реал Сосьєдада. Але ключовим тут не чисто статистичний факт, а те, як забивались голи у ворота Леганеса. В матчі проти Сосьєдада Куеллар не зміг перехопити не надто сильний простріл із кута штрафного майданчика, м’яч пролетів під рукою і далі суперник забив у порожні ворота. У грі проти Атлетика перший гол із кутового. Куеллар спочатку смикнувся в напрямку м’яча, але потім застиг у напів позиції і дозволив Ноласкоаїну забити. Не виключено, що ці два епізоди змусили тренерський штаб замислитись над пошуками ще одного голкіпера. А, можливо, це тільки через те, що до підписання Луніна в заявці Леганеса було тільки 2 воротарі.

Цікаво, що в наступному турі Леганесу доведеться грати проти Реала. І тут одразу два запитання виникає: чи матиме право Лунін грати проти своєї команди і чи довірить йому місце в основі головний тренер? Адже позиція голкіпера у Леганесі передбачає велику кількість роботи на лінії. За перші два матчі суперники завдали 35 ударів у бік воріт Леганеса і з них: 10 у площину. Та великою проблемою для команди є не стільки гра у захисті (в попередніх двох сезонах Леганес пропустив 55 і 51 гол – абсолютно середній показник), як результативність. В дебютному після повернення сезоні Леганес забив лише 36 голів у 38 матчах, а в наступному взагалі 34.

Виправити цю ситуацію Пеллегріно покликав Гвідо Карільйо і Дієго Ролана. Із першим тренер знайомий по роботі у Саутгемптоні. Ще серед відомих новачків можна виокремити Алана Ніома із Вест Бромвича, та Джонатана Сілву із португальського Спортинга. До останнього, свого часу, приписували інтерес київського Динамо. В центрі поля у Леганеса відносна кадрова стабільність. Лідером у цій ланці є вихованець Барселони Жерар Гумбау. Цьому гравцю колись пророкували місце в першій команді блаугранас, однак вершина його успіхів у Барселоні – 3 матчі в Лізі Чемпіонів.Також влітку до команди приєднався Рубен Перес із Гранади. Випускник академії Атлетико так і не зміг закріпитись у матрацників, та постійно блукав орендами.

Безмежна кількість орендованих гравців і відповідно постійна кадрова ротація – головне гасло сучасного Леганеса. Але якраз на фоні команди нижньої частини турнірної таблиці Андрій Лунін має гарний шанс заявити про себе.

Повідомте нам, якщо ви помітили проблему
ПОВІДОМИТИ ПРО ПРОБЛЕМУ

Дякуємо! Ваше повідомлення було відправлено.

Вибачте, виникла помилка сервера!

Читайте також